 |
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
Ти живеш, робиш все, що було б потрібно, проте якась непрозора тінь постійно поряд з тобою, ніби нещасливий, химерний, маленький привид. Що ж це? Передчуття чи хвороба? Хто ти тепер? Тиша лісів, і та нині втратила добре ім'я, і коники пилять її з якоюсь погрозою. Що ж це там давиться криком, мовчить? ( оригінал )Михаил Айзенберг Случайное сходство с. 74 Tags: перевод, поэзия
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
Сад вслухається в птаха, котрий поступово довів, що говорить із небом, як ніби хтось випустив душу ненадовго, на вечір, щоб потім звернути домів, коли тіснява речі печалі уже не порушить ані сну, ані слова, ні речень, - залишиться там, у саду із невидимих страхів, у плетиві тіней, де наразі усе, - вся пітьма та її пустота - зачаровані звуком печалі на літній латині. Tags: poems ua szkic
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
Сказане від сьогодні до вже давно пережитих років: сни, журналістика перших вражень, білі суцвіття тиші, - перетворює в радість або страждання, на цілковитий спокій світ, котрий досі вміє в тобі кожного дня прокидатись іншим. Спробуй не вимовити цей кадр, щоб зберегти собі кращі риси зелені сонних парків, золота й срібла світла погляду на усе це, - й там, де панує пам'ять, Хтось перекреслить ним котрусь ницість, бо спогад не може вмістити все, так само, як не вміщає серце. Tags: poems ua szkic
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
Питаю: ти дух? - відповідає: дощ, питаю: ти дощ? - відповідає: камінь, - в білім саду, обіцяє, мене знайдеш, в хмарах синього голубника, за стежками, там, де світло йде з пагорбів із семи, на останній тризні побачимось до пуття. Що лишає життя? - відповіді німі. Що лишає смерть? - запитай в життя. ( оригинал )Сергей Шестаков. Схолии с. 115 Tags: набросок, перевод, поэзия
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
Немає різниці: що тіні глибокі, що білені плями. За місяцем світла вертає неспокій все тими ж стежками. Розум при нім спотикається, неук, дичавіє звичка. На всіх-то ти схожий на тлі одноденок, стоїш, невеличка. В містах невидимок, сліпому звороті, в окладах затертих. Розмовник нічний, ніби сон надприродний, пульсує на гілках. Місяць зійде, тьму зсуваючи в спину, щоб лев'ячим ликом в прогалині світлій у контурі синім дивитись у ріку. ( оригинал ) М. Айзенберг. Случайное сходство с. 69 Tags: перевод, поэзия
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
Місто, створене реченням без розділових знаків, де забагато апострофів, де в дієсловах загубилась решта, де ані будинки, ні вулиці, ані старі собаки ніц не знають про відпочинок. Вулиці похилились в бік гаданого майбутнього, а тобі бракувало тихих прикметників, котрі дозволяють зупинитися чи зітхнути, - повз існування часу, повз нескінченну рухомість лиха, повз всі міста на світі, створені реченням "все забути". Tags: poems ua szkic
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
Золотые дни, когда свет все еще прибавляется с каждым днем, и весенние цветы еще не ушли, и выставок едва ли не больше, чем оставшихся дома книг. Не смотря на синхронное чтение, последние постепенно заканчиваются, снова почти одновременно, и выбор следующей по ряду причин был не слишком сложным: это биография Ханны Арендт, написанная так легко, что, кажется, читать ее можно вообще где придется, в автобусах, парках, у реки, etc., в который поражаясь свойствам текста, способного выключить излишества запахов и звуков. остальное за кадром доброй ночи Tags: books, дни, мелочи
Current Location: http://raf-sh.livejournal.com/929939.html
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
У прозорій імлі замальованих страхами мап, у дзеркальних обличчях заліплених вечором вікон Хтось торкається душ цього міста потомлених лап, залишаючи втому та відчай байдужості рікам. У сизім, синьому тлі заметілі поважних подій, в передсердях найвищої ноти самотності раптом проступає звичайна придатність до втілення мрій, навіть тут, навіть в місті, поміченім чорним на мапах. Що не станеться тут, що відбудеться чи прозвучить, цей сповільнений вечір, захоплений місяцем в кадр, все життя повертатиме цю успадковану мить, перемотуючи плівку часу невпинно назад. Пам'ятатимеш щирість і дивну усміхненість слів, котрі справджуються біля всяких і всіх берегів. Tags: poems ua szkic
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
Сну печального ковток: стільки диму без вогню, та стріляли холостими. І, торкаючись мене, проминає холодок ночі із його пустелі. ( оригинал )Михаил Айзенберг Случайное сходство с. 39 Tags: перевод, поэзия
|
|
|
|
|
|
|
|
|
| |
|
|
|
|
|
|
|
лускою яріючи перлинною та сріблястими зворотами в дрібненьких цятках, вздовж світильників тремтить гінкими поворотами рій гарних і дрібних метеликів ( оригинал )Михаил Айзенберг Случайное сходство М., 2011. С. 26 Tags: перевод, поэзия
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif?v=92.2){kind=small}
greenmara
Previous